Керуючий справами УПЦ закликав молитися за невинноубієнних.

Заупокійна літія за загиблими в Бабиному Яру в роки Великої Вітчизняної війни звершена на території Національного історико-меморіального заповідника 27 вересня 2021 року. Богослужіння з нагоди 80-річчя початку масових розстрілів в урочищі очолив керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, повідомляє Центр інформації УПЦ.

Поминання невинноубієнних проходило біля поклінного хреста у Бабиному Яру, що розташований поруч із храмом Української Православної Церкви на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість». Після закінчення богослужіння відбулося покладання квітів.

«У ці дні виповнюється 80 років з тих пір, коли це місце стало відомим як місце розстрілу людей за національною та іншими ознаками. Наш святий обов'язок – молитися, щоб Господь простив усі гріхи тим людям, які тут опинилися. Ми знаємо, що у кінці вересня було розстріляно близько 100 тис осіб, серед яких були військовополонені, просто кияни і 35 тис євреїв», – сказав митрополит Антоній.

Як підкреслив архієрей, позбавляючи життя людей, які не відповідають чиїмось політичним, соціальним чи національним упередженням, людина втрачає образ і подобу Божу.

«Це жахлива сторінка історії людства, вбивати людей нікому не дозволено. Ми повинні дивитися на кожну людину, як на образ і подобу Божу, незважаючи на те, як вона вірить, якого кольору її шкіра, політичні уподобання, соціальний статус. Навіть якщо нам щось не подобається, необхідно терпляче ставитися до людей. Такі події, як війна, роблять з людини тварину. Коли потрібно досягти якоїсь своєї, загарбницької мети, вбивають, не дивлячись ні на що, тисячі людей», – сказав митрополит Антоній.

Настоятель храму ікони «Всіх скорботних Радість» протоієрей Сергій Темник розповів про подвиг архімандрита Олександра (Вишнякова), який рятував євреїв від розстрілів і жорстоко вбитого в Бабиному Яру.

«Недалеко від цього місця був по-звірячому вбитий Олександр (Вишняков). Його викликали у гестапо за звинуваченням у діяльності проти фашистів і дали 3 дні, щоб він одумався. Перебуваючи у катівнях гестапо, він викривав поліцаїв і закликав до покаяння. І тоді його привели на це місце, облили бензином, підпалили, розіп'яли на хресті колючим дротом і кинули вниз. Цей чоловік хрестив безліч євреїв, давав їм посвідчення, що вони хрещені, що вони не іудеї, рятував тисячі людей. Це була дуже мужня людина. Він своїм прикладом показав, що не можна зраджувати свою Батьківщину», – сказав протоієрей Сергій.

Священик зазначив, що страшна історія масових розстрілів нагадує сучасним поколінням, як важливо зберігати мир: у серці, в суспільстві й країні.

«Зараз багато розділень у Церкві і в суспільстві. Це грізне нагадування, щоб ми цінували мирне небо і своє життя... Господь нагадує нашому поколінню, що 80 років минуло, але люди, на жаль, не роблять правильних висновків. Це дні скорботи, страшної скорботи, яку ми повинні пам'ятати», – сказав протоієрей Сергій Темник.

Митрополит Антоній закликав до молитви за всіх загиблих в роки війни і нагадав, що страшні події Бабиного Яру повинні стати повчанням для майбутніх поколінь, «щоб ніякі ідеології не стали причиною ненависті, чвар і страшних воєн».

«Наш святий обов'язок як людей віруючих – перш за все молитися. Це те, чого потребує кожна людина, яка живе і особливо, яка померла... Закликаю наших співвітчизників у ці дні помолитися за душі тих людей, які невинно загинули», – сказав митрополит Антоній.

Бабин Яр – урочище на північно-західній околиці Києва. 29 вересня 1941 року, під час гітлерівської окупації, тут розпочалися масові розстріли євреїв, потім українців, росіян, циган, переважно похилого віку, жінок, дітей. До жовтня 1943 року мученицькій смерті тут були віддані військовополонені, цивільні особи, а також православні священики, які відмовилися проголошувати в храмах молитви за здоров'я фюрера і приховували євреїв. За різними даними загальна кількість убитих у Бабиному Яру становить від 70 до 200 тисяч осіб.