На цю тему розмірковує митрополит Антоній (Паканіч).

На жаль, доводиться констатувати, що день пам’яті апостола Андрія Первозванного у багатьох асоціюється з ворожінням. За масштабами поширення це стало нещасливої «народною традицією».

Ворожіння і чаклунство ніяк не можуть бути сумісні з православною вірою. Ще в Старому Завіті Бог через пророка Єремію засуджує чари: «А ви не прислухайтесь до ваших пророків, і до ваших ворожбитів, і до ваших сновидців, і до ваших знахарів, і до ваших чарівників… Бо вони пророкують вам неправду, щоб віддалити вас з вашої землі, і Я вас вижену, і ви погинете» (Єр. 27:9-10).

Сучасне суспільство дуже піддається впливу різних окультних практик, які намагаються синтезувати положення християнської віри з іншими релігіями, переконуючи суспільство, що немає нічого страшного в тому, що, шануючи Істинного Бога, людина час від часу буде вдаватися до ворожбитів, екстрасенсів і чаклунів. Апостол Павло серед інших смертних гріхів називає і гріх ідолослужіння та чаклунства: «Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари… Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!» (Гал. 5:19-21).

Напевно, найпоширенішою причиною звернення людини до ворожок є давні духовні проблеми, які були набуті гріховним життям. Людина бачить причини не в собі, а у будь-яких зовнішніх обставин: наведенні псування, приворот або родове прокляття. Такі люди більше вірять бабці, ніж Богу, і забувають про найголовніше ліки від усіх душевних недуг – Таїнстві Євхаристії. Але варто згадати досить суворе ставлення до тих християн, які порушували заборону на ворожіння в Древній Церкві. 83-тє правило святителя Василія Великого наказує: тих, хто звертався до чарівників або іншим ворожбитів, піддавати «правилом шестирічного покаяння», тобто відлучати від Святого Причастя на шість років.

Згідно з народними повір’ями, в день пам’яті апостола Андрія Первозванного дівчата ворожать про своє майбутнє заміжжя. Бажання «завчасно» дізнатися свою долю межує з недовірою Богу. Замість молитви про благополучне заміжжя і доброго чоловіка надається перевага «нешкідливому» магічному акту.

Сфера послуг медіумів досить велика: від можливості отримати відповіді на свої питання аж до приворота об’єкту бажання. І мало хто замислюється, та й навряд чи знає про те, що будь-яке бісівське втручання, вже тим більше здійснюване за «людським хотінням», неминуче спричинить за собою вельми сумні життєві наслідки, коли вже не сама людина, але ворог роду людського буде вершити його долю. Біда в тому, що людина практично не може протистояти бісівській дії: вона це дозволила, свідомо вибрала, згодом знемагаючи від страждань і бід.

Між тим шлях до влаштування особистого щастя завжди відкритий – кожен має можливість закликати на допомогу Всесильного і Милостивого Бога і, довірившись Йому, неодмінно отримати всі ті блага, які необхідні в певний момент часу в достатній для порятунку кількості, щоб не нашкодити душі.

Митрополит Антоній (Паканіч),
керуючий справами Української Православної Церкви

Джерело