Як навчитися радіти посту? 1 порада від митрополита Антонія (Паканича).

Піст не буде в радість, якщо брати на себе непосильну ношу. Не робить з себе того, ким ви насправді не є. Не надягайте маску на себе, залишайтеся собою. Тоді ви зможете взяти на себе навантаження, що відповідає вашому стану, відчуттю і положенню.

Богу не потрібна наша награність і зовнішні помилкові подвиги, Йому потрібно наше чесне серце.

Невідповідність нашого внутрішнього стану із зовнішніми діями і створюваним нами чином, призводить до душевного дисонансу, який, в свою чергу, веде до зневіри і депресії.

Збільшувати навантаження потрібно поступово, і, бажано під керівництвом священика. Всі суто особисті подвиги, на які ви бажаєте піти, краще попередньо узгодити зі священиком, який вас знає. І, обов'язково, порівнювати їх зі своїми силами. Це буде для вас уроком смирення, без якого пост безглуздий.

Смирення – ось що приносить нам справжню радість. І якщо немає радості під час посту, значить немає в нас смирення.