Дії Константинополя на території іншої Помісної Церкви викликали «проблему, яка не може бути вирішена між двома Патріархатами».

Рішення про допустимість дій Константинопольської Патріархії в Україні може дати тільки Всеправославний Собор. Про це йдеться у заяві трьох членів Синоду Болгарської Православної Церкви, опублікованій 9 жовтня 2018 року, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року під час чергового засідання Священного Синоду Болгарської Православної Церкви розглядалося питання про тривожну ситуацію, що склалася внаслідок дій Константинопольської Патріархії на канонічній території Української Православної Церкви. Всі члени Синоду мали можливість висловитися з цього питання. Митрополит Ловчанський Гавриїл, митрополит Варненський і Великопреславський Іоанн і митрополит Відінський Данило запропонували Синоду виступити з ініціативою скликання Всеправославного Собору для вирішення української проблеми, проте більшістю голосів ця пропозиція була відхилена.

Після завершення Синоду вищевказані ієрархи вирішили роз'яснити свою позицію. Митрополити вказали на «невідповідність заявлених мотивів Константинопольського Патріархату щодо одностороннього втручання у справи Помісної Православної Церкви й реальних наслідків такого втручання». Як відзначають архієреї, створення паралельної церковної структури, як то було у 1992-2004 рр. у Болгарії, спричинить за собою захоплення храмів та іншого церковного майна канонічної Церкви. «Хто візьме на себе відповідальність за всіх тих людей, чиє життя опиниться під загрозою в Україні, коли вони стануть на захист святинь – храмів і монастирів, у разі скасування реєстрації для канонічної Православної Церкви, до якої вони належать, як про те відкрито говорять політики в Україні?» – запитують представники БПЦ.

Болгарські архієреї підкреслюють невідповідність дій Константинопольської Патріархії канонічному порядку Православної Церкви: оспорювання рішення, прийнятого за документами трьохсотрічної давнини не відповідає канонічним нормам. «Особливо важливо пам’ятати, – зауважують ієрархи, – про 133-є правило Карфагенського Помісного Собору 419 року, згідно з яким надається три роки на вирішення претензій щодо територіальної приналежності до юрисдикції єпископа. Правило 17-е Четвертого Вселенського Собору й ідентичне Правило 25-е Шостого (Трульського) Вселенського Собору визначають термін давнини для суперечок про приєднання парафій до єпархії законного єпископа на тридцять років».

Члени Синоду також відзначають, що дії Константинопольської Патріархії на канонічній території іншої Помісної Церкви викликали «проблему, яка не може бути вирішена між двома Патріархатами». «Зіткнувшись з фактичним перериванням євхаристійного спілкування між двома Помісними Церквами, яке в результаті поглиблення суперечки переведе нинішній локальний розкол з України в розкол глобального масштабу в Святому Православ’ї, ми не можемо погодитися з тим, що продовження однобічних дій Константинопольського Патріархату в Україні є шляхом для подолання там церковного розколу», – констатують автори заяви.

Окремо наголошується, що «Константинопольський Патріархат не має права вступати на іноземну канонічну територію й починати спілкування з українськими розкольниками, ігноруючи єдину канонічну ієрархію в Україні».

«Авторитетне рішення церковної суперечки в Україні може бути досягнуто тільки в рамках загальноправославної дискусії та скликання Всеправославного Собору», – підкреслюють болгарські синодали, вказуючи, що кілька днів тому Антіохійський Патріархат запропонував скликати зустріч Предстоятелів Помісних Церков.