Якщо ти скажеш мені: «Знаєш, хтось вдарив твою машину» або «Хтось тебе стукнув» – я перестану писати і побіжу, охоплений панікою, дізнатися, що сталося... 

Паніка. Такий наш розум – в паніці, страху і напрузі. Вони для нього як їжа та паливо. Однак людина, яка працює над собою, поступово залишає свій неспокійний розум і стає людиною серцевого спокою. Вона піклується про те, як знайти час протягом доби, щоб знову і знову відчувати цей спокій. Вона закриває очі і молиться. Вона залишає розум, входить у своє серце і заспокоюється. Там ніщо не може похитнути її.

Про це гарно пише святий Ісаак Сирін: «Уяви собі п'яну людину. Ти говориш їй: "Горить твій дім". І вона відповідає: «Та облиш, хай горить. Нехай все перетвориться на вугілля». Вона в іншому місці. Вона живе пияцтвом. У Церкві це також називається «блаженством». В цьому блаженстві Святого Духа земні речі не зводять тебе з розуму. Ти чуєш про них, думаєш про них, але вони не можуть тебе глибоко турбувати. Це знак духовного зростання.

Якщо це дійсно так, то ти щасливий. І дійсно з такою сильною душею зможеш витримати труднощі життя. Ще один хороший результат, який приносить дане положення речей: ти живеш багато років. Мова про довголіття. Логіка проста: біди нас ламають, гнуть і струшують. І що відбувається? Посилене серцебиття! Тиск і підвищення рівня цукру в крові, психіка пригнічена. Ми руйнуємось. Погіршуються здоров'я, нерви, артерії, страждає все тіло. Ще трохи – і сиве волосся, зморшки, випадання волосся, болісне безсоння, що позбавляє сну. Але якщо б у твоєму серці був мир Христовий, все відбувалося інакше. Проси цього. Зроби спокій основною вимогою твоєї душі. Нехай це буде молитва і твоє бажання.

По мірі зростання помітиш інший результат: внутрішній спокій і силу. І, звичайно, якщо тобі вже виповнилося 80 років, то тобі пора жити цим, мій дорогий... Ще ні? Коли ти придбаєш? Після смерті? Один дідусь одного разу сказав мені: «Сподіваюся, що коли-небудь і я буду жити так, як ти говориш». Але коли? Людині 80 чи 90 років, вона живе десятиліттями в Церкві, не торкнувшись цього. Коли прийде до всього? Якщо вона постаріла, ведучи церковне життя, і досі не відчула миру Христового, коли ж вона відчує? Щось, значить, йде не так, як треба.

Ти і Церква. Якої якості ці відносини? Що ти робиш в цьому місці? Що дізнаєшся? На що звертаєш увагу? Якщо не на внутрішнє життя, то на що? Отже, важлива ознака духовного розвитку: не дозволяй чому-небудь порушити твій душевний спокій.

З книги о. Андрія (Конаноса) «У шлюбі є свої складнощі...»
Переклад з новогрецької Сергія Рудька.