Про те, як отримати винагороду від Господа.

Коли ти дотримуєшся посту, то ти не приходиш до Бога, щоб сказати Йому: «Я зараз роблю це. Хочу отримати плату. Я постився, тепер дай мені те або інше». Коли йдеш вранці на недільну службу, не говориш: «Зараз йду в храм. Значить, зараз же чекаю від Тебе винагороди».

Так чи інакше, Бог дасть тобі Свої дари. Він любить тебе без необхідних передумов. Не так, як ми: «Я –  тобі, ти –  мені».

Навіть якщо ти Бога і не любиш, Він тебе все одно любить. Хіба ти сам мені не говорив, що стільки років постійно грішив і взагалі не мав ніякого відношення до храму. Добре. І що тобі зробив Бог? Покарав тебе? Ні, у тебе все було добре. Сприятливі умови на роботі, добре здоров'я, нічого з тобою не сталося. Тобто ти грішив і у відповідь Господь тобі відповідав любов'ю. І говорив Бог: «Я люблю тебе і не хочу, щоб ти став християнином з метою пригнічувати себе. Я не хочу рабів ».

Скажеш: «Зачекай. Хіба ми не говоримо постійно "раб Божий"? Охрещується раб Божий, вінчається раб Божий». Добре, подумай, коли була виголошена фраза «раб Божий», в яку епоху? Це сказав святий апостол Павло в епоху (і в Старому Завіті фразу використовували), коли світ був наповнений царями і всі говорили: «Я раб царя», і цар говорив: «У мене є раби і піддані». І з'явилася Церква, і сказала: «Ні, робиш помилку. Ти нікому не раб. Жодній людині. Тільки Господа ти раб».

Був застосований новаторський підхід до цього вислову, радикальний. «Я нікому не раб». Перед тобою стоїть імператор на богослужінні і під час молитви говорить: «Раб Божий». Не твій раб, мій імператор. Ні, ми всі раби Божі. Ти зрозумів? Цей вислів демонструє свободу від усіх залежностей. «Я раб Божий. Тільки Божий я раб. Отже, я вільний. Я незалежний ні від кого, ні від чого. Я раб Того, Хто був розіп'ятий на Голгофі, щоб не бути мені нічиїм рабом. Ось що значить «раб Божий» –  вільний, відданий Богу. Люблю Того, Хто мене любить і зробив мене настільки вільним.

Подивися на Голгофу. Господь простягає Свої руки. Не зв'язує тебе, не примушує, не затискає. Простягає Свої руки. Повна свобода! «Дитя моє, подивися на Мене. Я розкриваю Свої руки, роби що хочеш, стався до Мене як хочеш. Я залишаю тебе так, розкривши Свої руки, і кажу тобі: приходь або йди. Роби так, як хочеш. Можеш розуміти як завгодно Мої розпростерті обійми». Господь приймає і те, і інше. Тобі каже: «Або приходь до Мене, тому що Моя любов і Мій Хрест тебе притягують, або ж, оскільки залишаю тебе вільним, можеш йти». Коли ж йдеш до Нього, то не для укладення торгівельної угоди: «я –  тобі, ти –  мені». Відвідуєш храм, щоб збагатитися благодаттю Божою, щоб Йому сказати «спасибі» за любов до тебе. Господь тебе любить вже до твого покаяння. Корисливе ставлення до Нього іноді проявляється у нас: «Піду на молебень, щоб тримати Бога за друга, за свого покровителя».

З книги о. Андрія (Конаноса) «Любов назавжди»

Переклад з новогрецької Сергія Рудька