Архім. Андрій (Конанос) пропонує надійний спосіб боротьби зі злом

Одного разу з маленького бокового вівтаря відомого мені монастиря вкрали Євангеліє. Ігумен з братією міркували про те, як знайти злодія, як сповістити про крадіжку поліцію.

 

У цьому монастирі жив один простосердечний монах з чистою душею. Він сказав: «Швидше за все, цей злодюжка взяв Євангеліє з добрим наміром, для нього воно може стати благословенням». Розумієте, він не почав думати зі злістю про людину, яка вкрала, хоча скоєне, безумовно, річ погана - крадіжка, заподіяння шкоди, вчинок, що вимагає покарання, але тим не менш чернець не подумав погано про людину.

Варто й нам замислитися над цією історією, адже згаданий монах не став квапитися з висновками щодо дій того, хто, акцентую, вчинив безумовно недостойно, вчинив гріх.

У наш час дуже легко робити висновки про будь-кого, ганьбити, засуджувати, написати в Інтернеті образливі слова, розкритикувати його думку. Гадаю, щаслива та людина, яка дотримується нейтральної позиції, людинолюбної, приязної, співчутливої, поблажливої. Така людина запитає: «Хіба знаю я напевне психологію іншого, якими мотивами він керувався, які в нього життєві обставини?» І тоді, я впевнений, уже нічого не скаже про будь-кого.

Згадуються слова Христа: «Не судіть, і не судимі будете». Це не означає, що ти не можеш мати про когось власної думки, а отже - не намагаєшся аналізувати будь-чиї мотиви, не прагнеш стати серцезнавцем ближнього свого. Не говори про глибини будь-чиєї душі, адже тобі нічого не відомо. Тому нам треба бути обережними, краще аналізувати себе та добре думати про людину, навіть якщо вона на практиці й не здається хорошою.

А від наших гарних слів може відчути сором, помітити свої недоліки й замислитися над ними.

Я знаю багатьох людей, які доброї думки про інших, і зауважують у навколишніх, зазвичай, лише прекрасне.

Якщо я про когось суворо суджу, мені щось постійно докучає, таврую поведінку іншого, насправді це відображає мої власні вади, мій стан, тому і дратуюся. Якщо ж поблажливий, то, навпаки, виявлю співчуття, терпіння, любов, зустріну з розпростертими обіймами, як це робить і наша Церква, в якій є місце для кожного з його власною думкою, поглядами, сприйняттям навколишнього світу.

Над усе має бути любов... Якщо хтось має іншу думку, я повинен любити і його, все повинно пом'якшуватися любов’ю, кожна наша дія, адже будь-який злий вчинок тягне за собою ще більше зла, адже ми, йдучи за Писанням, повинні зло перемагати добром. Любов'ю покриєш будь-яке зло, звідки б воно не прийшло.

Із записів отця Андрія на сторінці в Facebook від 13 липня 2018 р.

Переклад з новогрецької Сергія Рудька
 

Теги

Опубликовано: ср, 18/07/2018 - 20:21

Статистика

Всего просмотров 93

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle