Духовна порада. 

Звичайно ж, Бог не хоче розлучення сімейних пар. Хочу дати тобі практичну пораду: помолися, щоб Він тебе просвітив. Кожен нехай попросить за самого себе: «Господи, допоможи мені потрапити в рай! І допоможи виправити те, що я повинен виправити в самому собі, якщо десь чиню неправильно». У твоєму житті все налагодиться і шлюб збережеться. Коли тебе охоплює безрозсудство, і найкращим рішенням у ситуації, що склалася, здається розлучення, помолись гаряче про єдність, любов та зміну, і Бог почує твою молитву. Цього я тобі щиро бажаю.

Насолодись життям! Нещодавно я читав про одну жінку, яка присвятила все своє життя турботі про людей, які вже збиралися покинути цей світ. Неодноразово їй випадало спілкуватися з бабусями й дідусями незадовго до їх смерті. Розмовляючи з ними, вона дізналася багато таємниць їхньої долі, тому що в такий момент люди відкривають серця й діляться великими істинами.

Вона багатьох питала: «Скажи мені, про що ти шкодуєш у своєму житті? Якби у тебе була можливість прожити його вдруге, що б ти зробив?» Знаєш, про що шкодували більш ніж 90% бабусь і дідусів, які збиралися ось-ось покинути цей світ? Про те, що вони жили не своїм життям, а життям інших людей. Вони шкодували, що не виконали особисте бажання свого серця, не задовольняли своїх найглибших особистих устремлінь.

«Я не прожив своє життя. Я прожив життя, яке мені запропонували інші. Це були мій батько, моя мати, суспільство, держава - люди, які були поруч зі мною і гнобили мене. Всі вони розбили мої мрії й не залишили надій на втілення моїх особистих планів. Ось про що я шкодую. Якби я знову зміг прожити тут, то хотів би жити своїм особистим життям і робити те, що мені подобається. Я завжди хотів подорожувати, але я цього не робив! Життя сказало мені: "Ні, ти повинен бути жертвою для інших". Я хотів насолодитися невеличкими особистими радощами, але я сказав собі: "Ні, ти повинен жити в дискомфорті заради інших"».

Цими твердженнями вмираючі люди показали нам реальність: людина створена, щоб сповна насититися щастям і радістю, і якщо цього не станеться, вона зав'яне. Справді, радість криється в любові й жертві, але одна річ - добровільна жертва, а інша - примус; перше - самопожертва, друге — самогубство. Ці люди показали, що вони власне наклали на себе руки. Як ще ми можемо назвати те, що вони зробили? Вони вбили свої мрії, висушили свої душі. Ось чому вони сказали вкінці: «Шкодую, що не прожив своє життя».

З книги отця Андрія (Конанаса) «У шлюбі є свої складності ...»

Переклад з новогрецької Сергія Рудька