Архім. Андрій (Конанос): Господи, давай будемо думати разом

«Мій розум дуже обмежений. Далеко не можу дивитися. Господи, просвіти мене, і тоді мені нічого не страшно». 

Нам не вистачає простоти. Не оброблена ще любов у нашому серці. Це те, що приводить нашу душу в захват, це та солодкість, яка виходить із слів молитви. Наприклад, у славословленні говориться: «Господи, Ти моя сила, Боже мій, Ти моя радість, не залиши надра Отчі, відвідавши нашу убогість». Мій друже, ці слова не можна назвати формальними, вони не повинні залишити тебе байдужим. Твоє серце не може бути холодним або байдужим до них.

Ось де твоя проблема: до цих слів, які повинні запалити твою душу, ти байдужий. Однак таємниця полягає в тому, як ти зможеш її запалити. Важливо довіритися Богові і віддатися в Його руки, обійми Христа. І заспокоїтися.

Якщо ти зможеш досягти цього, знай, що у тебе вийде впоратися з труднощами нового дня, ти будеш наче оповитий в це світло ранкової молитви. І що б не трапилося, що б ти не робив, станеш освіченим і будеш мати на собі Божу благодать. Ти будеш оточений Божественним світлом Христа, яке висвітлює твої кроки.

Якщо з цього відчуття присутності Бога в твоєму житті ти почнеш свій день, то в будь-яких життєвих обставинах одразу будеш розуміти, що ти повинен робити. Тому що ти відчуєш, що не один. І скажеш: «Господи, подумай Ти, перебуваючи в мені. Давай разом подумаємо. Просвіти мене, як правильно вчинити!»

І самотність автоматично усувається. Автономія твоя скасовується. Те саме почуття самодостатності, яке змушує тебе сказати: «Я сам вирішу, як управляти мені своїм життям». Коли ти молишся і відчуваєш Божу присутність, то змінюєш свої міркування.

Тепер ти вже говориш: «Не один я, але з Богом. Тому що сам я занадто малий. Мій розум дуже обмежений. Далеко не можу дивитися. Господи, просвіти мене, і тоді мені нічого не страшно».

І коли на роботі раптом подзвонять і скажуть мені щось неприємне, я не буду панікувати.

Я скажу про себе автоматично: «Що я говорив вранці? Господи, що б не трапилося сьогодні, я знаю, що це від Тебе все. Ти дозволив цьому статися. Ти послав мені все це. Ти краще знаєш». Отже, я вже не один. Ситуація під контролем. Все регулюється Божественною любов'ю.

Все впорядковано. Нічого випадкового. Якщо Бог дозволив цьому статися, значить це по моїм силам, я зможу це перенести, це все мені на користь».

З книги о. Андрія (Конаноса) «Сад в глибині душі»
Переклад з новогрецької Сергія Рудька

Социальные комментарии Cackle