Відповідає Андрій Музольф, викладач Київської духовної академії. 

Дане питання в богослов'ї ніколи не вирішувалося однозначно. Більшість церковних авторів найчастіше схилялися до тієї точки зору, що Ангел-Хранитель дається людині в Таїнстві Хрещення. Однак, в Старому Завіті кілька разів зустрічається згадка про якогось Ангела-наставника (див. Йов. 33:23; Пс. 33:8). Та й у Новому Завіті Сам Господь наш Ісус Христос зауважує: «дивіться, не зневажайте жодного з малих цих; бо кажу вам, що ангели їх на небесах завжди бачать лице Отця Мого Небесного» (Мф. 18:10).

Таким чином, ми бачимо, що, згідно з божественним одкровенням, кожна людина має якогось Ангела-покровителя. Крім того, в Старому Завіті є згадка про подібних покровителів, приставлених Богом не тільки до окремих людей, а й до цілих народів, про що йдеться, наприклад, в Книзі пророка Даниїла.

Водночасно, під час Таїнства Хрещення священнослужитель молиться про те, щоб Господь «сполучив» тому, кого хрестять «ангела світла, що позбавить його від усякого зла». Таким чином, можна зробити висновок, що ангел є у кожної людини, але хрещений отримує від свого Ангела-Хранителя більш велику духовну допомогу, в порівнянні з нехрещеними, адже, за словами преподобного Іоанна Дамаскіна, завдання Ангела-Хранителя полягає в тому, щоб допомогти нам в успадкуванні спасіння.