Американська феміністка третьої хвилі і письменниця Наомі Вульф, опублікувала книгу про те, як у вікторіанські часи нібито страчували геїв, була змушена визнати в прямому ефірі, що її книга заснована на неправді.

Остання книга Вульф «Гоніння: Секс, цензура і криміналізація кохання» вийшла в друк у Британії минулого тижня, передає ВВС.

У ній Вульф пише, що у вікторіанську епоху гомосексуалістів просто страчували. Вона засновує свій аргумент на архівах центрального кримінального суду в Лондоні, відомого як Old Bailey.

В архівах вона виявила безліч судових справ, де був винесений вирок «записана смерть» (death recorded) та інтерпретувала це словосполучення як вирок до страти, наведений у виконання.

Але в прямому радіоефірі ВВС ведучій поінформував її, що в ті часи ця фраза означала щось зовсім інше, а саме, що суддя був упевнений, що у засудженого було багато шансів бути помилуваним.

Наомі Вульф, як з'ясувалося, про це не підозрювала, зрозумівши слова «записана смерть» буквально, не враховуючи реалії XIX століття.

Ведучий ВВС потім підняв питання про долю одного з головних персонажів книги Вульф, підлітка Томаса Сільвера, який, як пише автор, був страчений за гомосексуальні стосунки із хлопчиком. Насправді ж Сільвер відсидів два роки, а потім був випущений на поруки, але ніколи не був страчений, про що письменниця не спромоглася дізнатися.

Далі ведучий ВВС зазначив, що хоча в книзі Наомі Вульф стверджується, що у вікторіанську епоху були страчені десятки гомосексуалістів, але насправді немає жодного прикладу подібних страт.

Вульф відповіла на це, що питання про юридичні терміни XIX століття слід вивчити більш уважно.

Насправді гомосексуалів чоловічої статі у Великобританії садили у в'язницю аж до декриміналізації геїв в 1967 році, лесбіянок при цьому не чіпали взагалі.