На днях 15 декабря Православная Церковь праздновала день памяти пророка Аввакума. Давайте посмотрим, что же содержится в книге, написанной этим Божиим человеком, и что мы можем вынести из нее для своей духовной жизни.
Услышать всех
Традицию молиться святым установил Иисус Христос, а уже апостолы ее зафиксировали словами «Поминайте наставников ваших, которые проповедовали вам слово Божие, и, взирая на кончину их жизни, подражайте вере их» (Евр. 13:7). Но почему вопрос молитвы святым всегда рассматривается инославными и оппонентами православия как признак искажения веры и даже «многобожия»?
Хто мій ближній? Здається, все зрозуміло: ближній — це родич, коханий, друг, знайомий, колега, людина з найближчого оточення. Ось його і треба полюбити так, як самого себе. Ці ж навколо ... Але Христос про це висловився інакше.
Жахи XX століття, які призвели до святості багатьох віруючих Руської Православної Церкви кількох поколінь, досі з болем відгукуються в кожному з нас.
2 декабря – день памяти святителя Филарета, митрополита Московского.
Так уже влаштована людина: за найменшу провину вона готова вчинити суд над собі подібним.
Про це багато говорять і мало роблять. Для людини, далекої від систематичної розмови з Богом, молитва виглядає чимось в кращому випадку неважливим, в гіршому – казковим і нереальним.
Відповідає доцент Київської духовної академії Андрій Музольф.
Є таке повір'я: якщо напередодні дня пам'яті Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних, в ніч з 20 на 21 листопада рівно опівночі, читати акафіст вищезазначеному Архангелу, то святий винесе на своїх крилах покійних родичів з пекла в рай.