Світло для ченців – Ангели, а для мирян – ченці

Проповідь духівника Київських духовних шкіл архімандрита Маркела (Павука).

Нині, дорогі брати і сестри, сугубе торжество. Ми святкуємо Обрізання Господнє, пам’ять святителя Василія Великого і Новий рік за юліанським календарем, згідно з яким із найдавніших часів живе наша Свята Православна Церква.

Кожне з цих свят має свій глибокий і для всіх нас, православних християн, дуже важливий повчальний зміст. За старозавітним законом, обряд обрізання звершувався над усіма хлопчиками на восьмий день від народження на знак завіту між Богом та іудейським народом. «То Мій заповіт, що його ви виконувати будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі буде обрізаний у вас. І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами» (Бут. 17:10, 11).

І хоча цей обряд після народження у світі Христа Спасителя втрачає своє значення і його заміняє Таїнство Святого Хрещення, бо Він прийшов спасати не лише іудейський, але і всі інші народи, Господь не нехтує ним. Як пояснюють святі отці, Ісус робить це для того, щоб таким чином показати, що Він не привид, як пізніше будуть вчити єретики-докети, а така сама людина, як і всі ми.

Обрізання у старозавітні часи також вчило людей остуджувати і стримувати свої гарячі статеві пристрасті, не грішити перелюбом і розпустою. Отже,  Господь, приймаючи обрізання, показує, що і в Новому Завіті сьома заповідь не втрачає свого великого значення. У стародавні часи збереження дівчиною чи хлопцем тілесної незайманості до шлюбу надзвичайно високо цінувалося серед людей. Як вчив святитель Іоанн Златоуст, «у наш час зберегти цнотливість (целомудріє) – це значить все зберегти».

Зараз ми живемо у світі, в якому не лише сьома, але і всі інші заповіді Божі більшістю людей повністю ігноруються, гріховне життя стає своєрідною нормою. При цьому люди виправдовують себе тим, що нині дуже важко жити й неможливо виконувати Закон Божий. До чого це призводить? Так само, як порушення фізичних законів спричиняє трагедії, так і нехтування Законом Божим веде ще до більших втрат, бо людина губить не лише своє тіло, а найцінніше, що в неї є – свою безсмертну душу. Наприклад, якщо хтось спросоння з 9-го поверху будинку вийде не через двері, а через балкон, то зі швидкістю земного тяжіння опиниться розбитим на асфальті. Так само порушення будь-якої заповіді Божої веде до нещастя. Безліч розвалених подружніх життів, розбещені та неслухняні діти, алкоголізм і наркоманія, війни й революції – все це наслідки нехтування Законом Божим.

Нам усім, дорогі брати і сестри, хоча ми віруємо в розіп’ятого за наші гріхи Христа, часто доводиться йти на якісь компроміси зі своїм сумлінням, щоб, як нам здається, вижити. Навіть є така приказка: «Не обдуриш – не проживеш».

Святитель Василій Великий, пам’ять якого ми нині також вшановуємо, усім своїм життям свідчить, що заповіді Божі не тільки виконувати можливо, але й украй необхідно, і заради цього не шкода пожертвувати собою. Він народився у благочестивій сім’ї і бачив, наскільки важко християнам у язичницькому середовищі виконувати заповіді Божі без яскравого прикладу. Тому святитель Василій став полум’яним проповідником аскетичного чернечого життя. Він написав Устав для монастирів, у якому синтезував відлюдницький у пустелі і гуртожитковий (купножительний) спосіб чернечого життя. І досі багато монастирів живуть за цим Уставом. Спільне проживання та молитва, постійна духовна підтримка старшими досвідченими монахами молодших у їхній боротьбі з пристрастями цього світу – це ідеальний зразок християнського життя на засадах взаєморозуміння, любові, смирення, терпіння, носіння тягарів один одного.

Усі ми, дорогі брати і сестри, можемо у своєму сімейному житті рівнятися на чернечий подвиг. Хтось подумає, що це нині неможливо. Насправді це не лише можливо, але і вкрай необхідно. Коли до преподобного Іоанна Ліствичника прийшли миряни і спитали в нього, як їм у сім’ї, серед постійних життєвих негараздів і клопотів спасатися, то він відповів: «Все добре, що тільки можете робити, робіть; нікому не докоряйте, не обкрадайте, нікому не брешіть, ні перед ким не гордіться, ні до кого не майте ненависті, не залишайте церковних зібрань, до нужденних будьте милосердними, нікого не вводьте у спокусу, не посягайте на чуже ложе, будьте задоволені власними жінками. Якщо так будете чинити, то не далеко будете від Царства Небесного».

У новому році, який вже наступив за григоріанським календарем і нині наступає за юліанським, намагаймося оновити своє життя згідно із заповідями Божими. З Божою допомогою стараймося їх не порушувати, бо ми маємо багато яскравих прикладів виконання заповідей святителями Церкви, преподобними, мучениками. А якщо, крім цього, ми не будемо забувати читати Святе Письмо і творіння святих отців Церкви, то завжди знайдемо чітку та ясну науку, як нам подолати життєві перепони і спокуси, а головне – отримаємо благодатну допомогу на шляху до вічного життя. Амінь!

Теги

Теги: 

Социальные комментарии Cackle