Хто сьогодні дійсно за Україну: ті, хто хочуть воювати, чи ті, хто хочуть миру?

Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський Никодим (Горенко) — про відповідальність духовенства під час війни. 

Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський Никодим

Сьогоднішні часи — найстрашніші часи нашого буття в незалежній Україні. Але й — прекрасні, бо нагадують нам про покаяння

— Триває війна, братовбивство. Церква — гнана. Ми не цінували мир. Що ми можемо зробити сьогодні, щоб знову запанував мир у нашій державі?

— На жаль, сьогоднішні часи — найстрашніші часи нашого буття в незалежній Україні. Господь дав нам такий хрест, і ми маємо його нести. Я не раз говорив на проповіді, що ми отримали те, що заслужили. Але і цей час — прекрасний, бо нагадує нам, що ми маємо покаятись, засвідчити свою віру, очистити свою совість.  Це той час, коли ми дійсно маємо сказати, що ми — православні. Ми надто розслабились за останні десятиліття — і розсіялись духовно. Коли тривалий час — усе добре (ані воєн, ані голодувань, ані гонінь), людина розслабляється і перестає думати про те, що може бути гірше, може бути страшно. Але ми знаємо, що завжди так не буде, тому дай Бог, щоб і цей час минув із користю для кожного.

Редакція порталу PravLife з прес-туром у Житомирській єпархії

Зустріч із правлячим архієреєм Житомирської єпархії

— Ми знаємо з історії нашої держави, що була не одна війна, не один переворот і не одна революція…

— Їх було дуже багато і в історії нашої Церкви та нашої держави. Якщо повернутись до історії, то ми згадаємо першу апостольську проповідь про виникнення гонінь — про заздрощі, братовбивство.

На превеликий жаль, люди не роблять правильних висновків із того, що ми черпаємо з нашої історії.  Ми можемо пригадати, що під час княжої доби після правління князя Володимира впродовж віки продовжувалось братовбивство. Церква завжди проповідувала і говорила своє слово. Вона була тим інструментом, який давав людям віру і перемир’я, який наставляв людей жити в мирі та у вірі. Але не завжди дослухалися до голосу Церкви. Так само і сьогодні. Ми говоримо людям, що треба каятись, а починати треба із себе. Але, як бачимо, мало хто може прислухатися до цього.

Коли наступить мир у наших серцях, тоді буде мир у нашій державі

— Днями Ви повернувся зі Святої Гори Афон. Ви спілкувалися з афонськими старцями?

— Ми молилися впродовж шести днів, підносили молитви і за мир в Україні, вісдлужили три Божественні літургії. Проїхали 19 монастирів і приклались до кожної святині Афону. Спілкувалися з афонськими старцями, монахами. Поїздка була наповнена духовними подіями.

Архієпископ Никодим на Афоні

Братія Святої Гори Афон нас дуже добре, гостинно приймали. Видно було, що на Афоні дуже підтримують молитовно український народ та поважають нашого Блаженнішого Митрополита Онуфрія. Афонські монахи нічого конкретного не говорять про війну в Україні, однак кажуть: у кожного має бути покаяння. Коли наступить мир у наших серцях, тоді буде мир у нашій державі.

На Афоні я спілкувався зі старцем Єфремом, і він мені дав книжечку, де написано, що покаяння – набагато більше чудо, ніж чудо воскресіння із мертвих. Тобто простіше мертвому воскреснути, ніж людині щиро покаятись. Ми, як віруючі люди, часто приходимо до сповіді і покаяння, до Причастя, але до кінця не розуміємо, що у серці щирого покаяння немає і що ми насправді є не тими, ким здаємося.

Архієпископ Никодим на Афоні

Наші люди приходять до храму, щоб почути Слово Боже про спасіння, а не слово про політику

— Ваша єпархія – достатньо благополучна. У чому секрет?

— Звичайно, що багато проблем сьогодні й у нашій єпархії. В наших храмах людей менше не стало, але й не побільшало. Щонеділі в усіх храмах єпархії служиться дві Божественні літургії, і щонеділі храми наповнені. Віруючі в Житомирі, слава Богу, не хочуть змінювати свою конфесію. Вони хочуть просто молитися і хочуть миру. Наші люди приходять до храму, щоб почути Слово Боже про спасіння душі, а не слово про політику.

Багато серед тих, хто сьогодні приходить до храмів, розуміють що відбувається в нашій Церкві, розуміють проповідь Церкви. Наша Церква — як у центрі, на сході, так і на заході, як на півночі, так і на півдні, і ми не можемо розділяти народ. Я не можу сьогодні вийти до людей і сказати, що на сході живуть такі люди, а в нас — інші. Ми всі — народ Божий.

Правлячий архієрей Житомирської єпархії зі своєю паствою

Житомирська єпархія ніколи не виділяла кошти на війну, ми допомагали тільки медикаментами  і продуктами харчування

— Що змінилося у житті єпархії за останній час?

— У нас у Житомирі стоїть 95-а аеромобільна бригада, усім відома через трагічні події на сході України. Церква має нести свою місію в народі. Приходять до нас і воїни, і батьки, чиїх дітей мобілізували в зону АТО. Дуже багато солдат із Житомирщини — чиїхось синів, чоловіків, братів — загинуло на Донбасі. Ми близьких людей загиблих воїнів і самих воїнів духовно окормляємо, допомагаємо їм, чим можемо.

Наша Житомирська єпархія ніколи не виділяла кошти на війну, озброєння, ми допомагали тільки медикаментами  і продуктами харчування. Уже три автомобілі з гуманітарною допомогою єпархія відправила на схід. Один автомобіль ми переобладнали на реанімаційний, а ще один - на саперний.  Ми також допомагаємо переселенцям, які живуть у Коростишевському, Житомирському та Бердичевському районах, продуктами, одягом та іншим.

Кожного року ми влаштовували табір-відпочинок для дітей-сиріт. Цього року, у середині липня, оздоровлюватись у дитячому таборі будуть сироти, які втратили батьків на війні на сході. Уже є списки таких дітей.

Освячення медичного автомобілю, який відправився в зону АТО

Нині люди посварені, і не на один рік, а на десятки чи навіть сотні. Але ми — один народ, і Церква — як завжди, за мир та єдність

— Дуже страшна війна. На одній території - і воїни, і діти, які втратили батьків через воїнів…

— Дійсно. Навіть у голові не вкладається, як можна розпалювати таку війну. Сьогодні люди посварені, і не на один рік, а на десятки чи навіть сотні років. Уже не буде тих добрих відносин, що були між нами раніше. Так, Церква в нас — одна, і саме наша Церква перебуває в канонічному спілкуванні зі Вселенським Православ’ям. Так, ми, православні християни, сьогодні є тими, хто має молитися за мир, за український народ.

Це особливо чітко усвідомлюєш, коли перебуваєш в такому духовно-світлому місці, як Афон, бачиш, з якою повагою ставляться до нас. Усі в нас цікавилися, як Українська Православна Церква переживає ці нелегкі часи, що у нас відбувається з розкольниками.

Мене вразило, як Блаженнішому Митрополиту Онуфрію під час конференції в Києві, присвяченій 1000-річчю успіння святого князя Володимира, було важко спілкуватися з журналістами. Адже зараз вони хочуть почути тільки негатив про Церкву, ніхто не говорить про добрі справи Церкви та її Предстоятеля. Ми — один народ, і сьогодні наша Церква — як і завжди, за мир та за єдність народу. У наших храмах під час проповідей не лунають заклики до війни. Як ми можемо закликати вбивати свій народ?!

Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський Никодим

Роз’єднання людей, захоплення храмів приведе до страшнішого, ніж зараз, конфлікту

— Ситуація в нашій державі дуже складна.

— Дуже! Якось до нас прийшли хлопці з житомирської громадської організації «Самооборона» і заявили, що ми маємо публічно вибачитись за заяви Блаженнішого. Я спочатку хотів дати велику прес-конференцію — багато бруду виливається на нашу Церкву і Предстоятеля, але чомусь ніхто не хоче помічати справи милосердя. У мене чудові відношення з нашими журналістами, навіть із так званою “жовтою пресою”. Після бесіди зі мною вони виходять наче іншими людьми. Але коли я вже майже домовився про проведення брифінгу, зрозумів: що б я не сказав зараз про Церкву, все перекрутять.

Сьогодні й у нашій Україні є багато зрадників, які хочуть налаштувати людей один проти одного. Хочуть роз’єднати наших людей, захопити канонічні храми. Та це лише приведе до ще одного, страшнішого конфлікту. Треба добре подумати і зізнатися собі: хто з нас сьогодні дійсно за Україну — ті, хто хочуть воювати, або ті, хто хочуть миру?  

Те, що ми маємо на сьогодні, дає Бог для нашого випробування. І від нас залежить, що з нами буде далі

— Як в єпархії поводять себе представники т.н. “київського патріархату”? Ви зустрічаєтесь із ними?

— Звичайно, на спільних заходах, святах обов’язково зустрінешся з представниками “київського патріархату”. Хоча ми можемо відмовитись від участі у заході, ми все рівно йдемо і спілкуємося. Тому що на святкуванні — мій православний народ. Коли я зустрічаюсь із представниками “київського патріархат”у, то пропоную поспілкуватися про нашу історію, про традиції, сісти за стіл та поспівати українських пісень (навіть виявити, хто кого переспіває) і визначити, хто з нас - щирий патріот нашої України. Ще раз кажу: те, що ми маємо на сьогоднішній день, дає Бог для нашого випробування. І від нас залежить, що з нами буде далі.

Але були часи і страшніші, коли християн гнали, вбивали, розпинали. Звичайно, ми не знаємо, що нас чекає завтра. Скажу про себе: те, що залежить від мене, я намагаюсь робити і так само буду робити, щоб віра була збережена, щоб народ мав храми, в яких буде благодать Божа, щоб не було розколу. Я не можу сьогодні людям у церкві сказати, що ви — такі, тому що ви підтримуєте державу і владу, а ви — не такі, тому що вам не подобається влада. Я проповідую Слово Боже, про Воскресіння і про Христа, а люди мають самі робити висновки стосовно спасіння та єдності нашої держави. Я завжди дякую Богові за все. Слава Богу, що Господь милосердний до нас сьогодні.

Архієпископ Никодим на Афоні

Мені теж не все те подобається, що відбувається сьогодні, але ми знаємо: наша місія — нести Слово Боже, примиряти людей

— Ваша єпархія відома своєю дисципліною. Як Вам це вдається у такий складний час?

— Звичайно, за цієї складної ситуації ми вимагаємо від духовенства дисципліни, нагадуємо про відповідальність. Я звернувся до наших священиків: проповідуйте тільки Євангеліє, ніякої політики. Всіх журналістів, які цікавляться політичними, економічними питаннями, відносинами Церкви з державною владою, направляйте до мене — тільки я, архієрей, даю коментарі. Це позиція нашої єпархії і нашої Церкви. Я не можу проконтролювати, що сказав той чи інший священик. Мені теж не все те подобається, що відбувається сьогодні, але ми знаємо: наша місія — нести Слово Боже, примиряти людей, і ми маємо все терпіти та молитися за мир.    

Нещодавно під час Божественної літургії в неділю, а у храмі тисяча людей молиться, я отримую телефонний дзвінок від мого помічника: “Представники київського патріархату поїхали у село в Коростишевський район захопити храм”. А там наш священик вліз у політику. Безперечно, я того священика зразу замінив. Священнослужитель не має права розповідати з амвону про політику. Так думає і більшість наших віруючих. А той священик думав, що люди, навпаки, підтримають його й одразу перейдуть у “київський патріархат”. Однак парафіяни йому просто вказали на двері.

Ми не захоплюємо чужих храмів, ми втримуємо людей у мирі і проповідуємо тільки про мир

— Як давно це сталось?

— Десь місяць тому. Після такої новини я вийшов до наших вірян і звернувся з проханням помолитись. Сказав, що в нас сталася така біда, що нас хочуть спровокувати, втягнути у конфлікт, але ми не відповідаємо на провокації, ми — молимось.

А після богослужіння до мене підійшли парафіяни і сказали, що будуть захищати храм від розкольників та нападників до останнього. Я побачив, що люди дійсно готові йти захищати храм. Тоді я звернувся до них такими словами: “Ми не захоплюємо чужих храмів, ми втримуємо людей у мирі і проповідуємо тільки про мир. Але й свого віддавати ми не будемо, бо наша Церква — істинна”.

— Це дуже відповідально!

— Сьогодні в мене є Церква, Блаженніший, єпархія, і я старанно виконую свою місію та усвідомлюю відповідальність за людей. Тому совість перед народом і перед Церквою в мене абсолютно чиста. Все, що залежить від мене, ми завжди будемо робити якомога краще. За всі свої гріхи я відповім, але за чиїсь чужі гріховні дії — відповідати не буду. Я бажаю всім тільки добра, миру, благополуччя, спасіння безсмертної душі і залишитись у лоні Святої Церкви, щоб не сталося в нас того, від чого нас застерігають старці і про що ми читаємо в Апокалипсисі святого Іоанна Богослова.

ДОВІДКА: У Житомирі знаходиться старовинний Свято-Успенський Архієрейський собор. Подільський Успенський собор дуже шанують люди — через те, що в ньому зберігається чудотворна ікона Божої Матері «Подільська». Прославлений і відомий серед людей цей образ тим, що у XVIII столітті через молитви Божій Матері перед ним люди отримували зцілення від чуми та інших страшних епідемій. Жителі Житомира тоді пройшлися вулицями міста Хресним ходом з іконою, й епідемія раптово скінчилась. З того часу, як сталося чудо, кожного року другої неділі після Успіння Пресвятої Богородиці православні Житомира проходять Хресним ходом із цією іконою все місто.

Хресний хід Житомиром з іконою Богородиці "Подільська"

А вже другий рік поспіль вшанування ікони Божої Матері «Подільська» — у церковному календарі, 5 вересня. Цього року, як буде воля Божа, планується провести загальноєпархіальний Хресний хід з усім духовенством та чернецтвом.

Будемо всі разом молитися за мир, за припинення війни в нашій державі!  

Социальные комментарии Cackle