Старий новий рік у Чернівцях (вірші)
Ієромонах Пафнутій про неофіційний візит на малу Батьківщину (читайте також: ПРЕДСТОЯТЕЛЬ ОЧОЛИВ ВСЕНІЧНЕ БДІННЯ У КАФЕДРАЛЬНОМУ СОБОРІ ЧЕРНІВЦІВ):
***
Мідна ратуша, годинник «тік-тік»,
Чернівці святкують знов Новий рік,
Одягають старомодний текстиль,
Бо старий у році новому стиль.
Бо не вимерзла під снігом трава
І не всі відкрились мудрі слова,
Бо забито десь у тих Чернівцях
Життєдайний позолочений цвях.
Франц Іосиф* ще підкручує вус:
«Хай живе австро-угорський союз,
Многа літа вам, купці-торгівці,
Розбудовуйте свої Чернівці!»
Емінеску** обернувся у звук,
Срібну скрипку не пускає із рук:
Розливає нам поезію струн
Найвеличніший романтик-румун.
Кобилянська*** знов замріялась в даль:
«Новий рік прийшов? Старого не жаль.
Най усе старе бере за собов,
А новий поверне юну любов».
Новий рік старі латає дірки,
Лиш незмінно молодіють зірки,
Лиш чарують давнину в далину.
Варто тільки підкрутити струну…
***
Франц Йосиф* — цісар Австро-Угорської імперії, за часів якого почався економічний і культурний розвиток Буковини і Чернівців, зокрема;
Мігай Емінеску** — румунський поет, якого називають останнім романтиком Європи, навчався і проживав у Чернівцях деякий час;
Ольга Кобилянська*** — українська письменниця, майстер психологічної прози, більшу частину життя прожила в Чернівцях.