25 січня, у Неділю після Богоявлення, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій під час Божественної літургії в Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври після прочитання Святого Євангелія звернувся до пастви зі словами проповіді:

«З сьогоднішнього дня, дорогі брати і сестри, Свята Церква починає нас готувати до Святого Великого посту. Цей тиждень називається тижнем Закхея, і перший урок нашої підготовки до посту полягає в тому, що Церква нагадує нам його історію».

Далі Його Блаженство нагадав євангельську притчу про збирача податків Закхея, який так хотів побачити Христа, що не посоромився вилізти на дерево. Господь оцінив таку рішучість Закхея і Сам відвідав його дім. Книжники і фарисеї тут же почали нарікати, що Спаситель зайшов у будинок грішника, але Закхей, почувши ці докори, сказав Спасителю: «Господи, половину маєтку свого віддаю бідним, якщо когось образив чимось — поверну вчетверо більше!» На що Христос відповів: «Нині явилось спасіння цьому домові, бо і Закхей є сином Авраама, а Син Людський прийшов для того, щоб знайти і спасти того, хто гине».

Після цього Блаженніший Владика проаналізував усі періоди взаємин людини з Богом: «Якщо ми подивимось на історію людства, історію Нового Заповіту, то бачимо, що в усі віки ворог людського спасіння диявол намагався здійняти перепону між Богом і людиною. У перші віки християнства такою перепоною був страх смерті, яка неодмінно чекала на християнина, чиї релігійні переконання могли стати відомими всім довкола. Але багато хто здійнявся над цим страхом і побачив обличчя Бога, і за цю віру заплатив своєю кров’ю, і кров мучеників, таким чином, стала насінням християнства. Їх убивали, а їхня кров запалювала серед інших любов до Бога, і замість одного християнина поставав десяток, сотня, тисяча».

За цим періодом, як зазначив Блаженніший Онуфрій, йшов період єресей і розколів, потім — благополуччя і атеїзму, а тепер настав період, коли ворог людського спасіння робить спроби «обожити, освятити» людські бажання, внаслідок чого людина намагається поневолити Творця собі. Зокрема, Його Блаженство сказав: «Часто ми визнаємо Бога і вважаємо, що тільки за це Бог є нашим боржником, і змушений виконувати всі наші бажання, а коли людина правильно пізнає Бога, то вона відчиняється волі Божій в першу чергу.

“Чи бачили ми Бога?”— таке запитання сьогодні може перед собою поставити кожен із нас. Погляньмо на Закхея, який побачив Бога. Якщо людина відчуває розкаяння, то тільки це може значити, що вона побачила обличчя Бога. Які ж плоди покаяння Закхей воздав? Крім того, що він заявив про відшкодування збитків винуватцям і пожертву бідним, Закхей ще на ділі засвідчив свою рішучість бачити Христа, бо був малого зросту і не посоромився злізти на дерево. Що ж символізує дерево? Це — піст, утримання не тільки тілесних потреб, а й бажань, помислів, відчуттів. І для того, щоб утримати себе в строгих правильних рамках, людина повинна молитись. Тому Свята Церква, готуючи нас до Великого посту, нагадує нам про Закхея і закликає всіх, хто ще не бачив Бога: “Зійдіть на це дерево посту, можливо не за перший раз вдасться досягнути певної висоти, щоб побачити Бога, але це неодмінно відбудеться — на другий чи третій раз. Головне тільки, щоб людина не відчаювалась  у своєму бажанні побачити Господа”» — підсумував недільну проповідь Блаженніший Владика.