Блаженніший Митрополит Онуфрій: «Христос кожному з нас подарував силу бути благородним»

4 січня, у Неділю святих отець, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій під час  Божественної літургії у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври після читання Святого Євангелія звернувся до пастви зі словами проповіді.

«Сьогодні, дорогі брати і сестри, в Неділю перед Різдвом, згадується родовід Христа по плоті. У цей день, — зазначив Предстоятель, — Свята Церква згадує прямих нащадків Спасителя, і ми бачимо, що серед мужів згадуються чотири жінки далеко не зразкової поведінки».

Далі Його Блаженство детальніше зупинився на історії кожної з них. Перша  — Фамарь — дружина Іра, сина Іуди (родоначальника легендарного коліна Іудиного). Овдовівши, була видана заміж за другого сина — Онана і також овдовіла. Але народила двох дітей від свого свекра, спокусивши його під виглядом блудниці, і в якості майбутнього доказу випросила в нього печатку, пояс і жезл. Ці предмети вона пред’явила своєму свекрові, коли той хотів стратити вагітну невістку за блуд. Наступна біблейська жона, про яку згадує сьогодні Святе Євангеліє — Раав або Рахава — єрихонська блудниця, яка переховала двох посланців Ісуса Навина, за що її будинок і весь її рід Ісус Навин зберіг, коли взяв Єрихон. А потім Салмон, один з тих посланців, одружився на ній і в них народився Вооз. Ще одна жона — Руф — не була блудницею, тільки язичницею, вона не залишила свою свекруху Ноємінь після смерті чоловіка і пішла з нею в землю Іудейську. Харчувались вони з того, що збирали колоски на полі багатших соплемінників, і саме там зустрів її Вооз, полюбив за добре серце, і в них народився Овід, дідусь праведного Давида. Остання з біблейських жінок — Урина (або Вірсавія), дружина військового полководця Урії, якого цар Давид відправив на вірну смерть, щоб узяти Урину собі. Після цього гріха цар Давид довго каявся, всім відомий п’ятдесятий псалом написаний саме в цей період. Бог простив йому і послав їм сина, Соломона, за якого Ізраїльске царство досягло найбільшого розквіту і могутності.

«Чому в родоводі Христа згадуються саме ці жінки, — зазначив Блаженніший Онуфрій, — адже там було багато й інших, з більш благородним походженням і благочестивою поведінкою? Бо саме через їхнє життя Святий Дух показує, що Спаситель не відчуває потреби в нашому благородстві, Він Сам подарував нам силу бути благородними. Ми повинні знати, що Спаситель прийшов на землю, щоб таких недостойних, грішних і зневажених спасти. Не для знатних і праведників, які вважали, що не потребують спасіння, а для саме низькородних і грішників Спаситель прийняв на Себе людську плоть. І тільки у Христі — наше життя і наша надія, наше спасіння і наше благородство, і ми маємо це пам’ятати і бути Йому вдячними за це», — підсумував свою проповідь Його Блаженство, закликавши кожного молитись за весь свій рід, не відбираючи більш праведних нащадків від менш праведних.

Социальные комментарии Cackle