Языки

  • Русский
  • Українська

Українська Церква за єдність та порозуміння

Содержимое

Сьогодні у ЗМІ продовжують поширювати наклепницькі чутки, мовляв: православні священики не моляться за бійців із зони проведення АТО, не відспівують загиблих воїнів, підтримують сепаратистські настрої, фінансують терористів із пожертвувань вірних, ведуть антиукраїнську пропаганду тощо. Відповідь звинуватникам дає протоієрей Олег Василенко, настоятель храму на честь святого Олександра Невського у с.Хотів Київської області, — для порталу "Православне життя".

Розвінчання міфів та наклепів

Православне духовенство Української Православної Церкви, усвідомлюючи себе відповідальними громадянами Української держави та вірними синами рідної землі, постійно підносять свої молитви до Господа про мир, єдність, порозуміння, добробут та спасіння українського народу. Не беручи участь у брудних оборудках політичних сил, не піддаючись на маніпуляції певних українських ЗМІ, які роблять бізнес на протиставленні, ворожнечі та провокаціях, православне священство є справжньою патріотичною силою рідної України, яке жертовно та дієво засвідчує свою любов до рідного народу та держави.

У храмах Української Православної Церкви — люди різних політичних поглядів, ідеологічних переконань, носії різних мов, культур, представники різних національностей спільно у молитві, соціальній дії будують сьогодення та майбутнє нашої країни.

Постійно у храмі священики моляться за життя наших братів по вірі та усіх українських громадян, входять в обставини їхнього життя, співчувають кожній людині, дають поради та укріплюють у біді. Але цього деякі люди прагнуть не помічати. Саме тому народжуються чутки про те, що начебто батюшка не молиться у храмі за тих односельців, які були відправлені в зону проведення АТО, не відспівує воїнів, підтримує сепаратистські настрої, проводить проросійську агітацію або антиукраїнську пропаганду.

Відповідаючи на абсолютно неправдиві звинувачення та відверті наклепи, зазначимо, що бути єдиними у вірі православній, єднатися у Богослужінні, Причасті Святого Тіла Господнього з усіма братами Руської Православної Церква — усе це не має нічого спільного з шельмуванням політиків та журналістів на тему Руського світу й трагічного конфлікту в Україні. Ніколи священики нашої святої Української Православної Церкви не розділяли людиноненависницьких поглядів, ксенофобії, не підтримували хибну політику ненависті, зрадництва та позиції так званої “п’ятої колони”.

На превеликий жаль, очі багатьох наших громадян затьмарені змонтованими картинками з екранів телебачення, де цілеспрямовано створюють образ духовенства Української Православної Церкви, ворожого до власного народу та рідної землі. Священики — плоть від плоті українського народу, справжні, а не декларативні, патріоти, які говорять правду та свідчать про Божу благодать. 

Політика важливіша за благовістя Христа

Якщо комусь не подобаються слова проповіді про те, що людина, яка отримала хрещення у «філаретівському» розколі, не має благодаті, то треба замислитися над власним життям та ставленням до духовного буття, а не звинувачувати священство й повчати, нібито хрещення єдине. Хрещення дійсно єдине – в істинній, канонічній Церкві Христовій, але не поза Нею, не у заполітизованій громаді, яка під прикриттям православних декларацій насправді «проповідує» ненависть, насилля, братовбивчу війну.

Священство мусить в усьому керуватися настановами святих отців Церкви. Святий Іоанн Златоуст говорить про те, що гріх розколу не змивається навіть мученицькою кров’ю. Мусимо визнати, що для багатьох наших громадян політична доцільність, передвиборча брехня, боротьба за власність є ціннішою, ніж слова Церкви та життя святих. Більше того, вони навіть готові відбирати церковну власність парафіян, в першу чергу громадян України, а вже потім людей, які моляться церковнослов’янською мовою та єдині з братами у вірі православній. Ніщо не стає на заваді таких політиканів, навіть пролиття крові віруючих людей, лише аби затвердити свою політичну оману та ідеологічну одержимість.

Політичні  сили  та демагоги, корупціонери, прикриваючись гаслами про патріотизм та любов до Батьківщини, нехтують елементарними нормами закону.

Згідно Конституції України (стаття 35), «кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність». Більше того, текст Закону говорить: «Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова».

Всупереч Конституції України деякі політичні сили, обласні, місцеві ради, ЗМІ намагаються визначити єдину «правильну» Церкву для громадян України та примусово загнати усіх православних громадян України до політичної партії під назвою «Українська Православна Церква Київського Патріархату». Мусимо нарешті нагадати усім політичним силам, що усі конфесії та віруючі в Україні рівні перед законом і мають право на однаковий захист Законом.

Такі антиконституційні дії певних кіл української громадськості розпалюють релігійну ворожнечу, розділяють єдине українське суспільство та створюють усі умови не лише для громадянського протистояння на тлі політичної боротьби, мотивують нове кровопролиття, але й закладають фундамент релігійної війни в Україні.

Чому церковнослов’янська — рідна мова?

Православні християни шанують історію своєї Батьківщини та українського народу, не зраджують багатовіковій традиції церковної молитви, яка тісно пов’язана з церковнослов’янською мовою. Цією святою мовою століттями молилися наші пращури — святі праведники Святої Русі, славні українські князі, гетьмани, просвітителі та увесь український народ. І саме тому сьогодні наш народ звершує богослужіння у храмі рідною церковнослов’янською мовою.

Мова богослужіння — це не лише слова, це досвід молитви, відчуття спілкування з Богом, наближення до таємниці духовного буття. Християнин покликаний Богом зберігати й розвивати церковне життя. Православний народ України ніколи не відносився зі зневагою до власної історії, церковнослов’янської мови та досвіду духовного життя. Ніщо не заважає православним християнам спілкуватись рідною українською мовою, мислити, жити, «дихати» цією мовою, молитися цією мовою. Але ця любов до рідних церковнослов’янської та української мов не має нічого спільного з ворожнечею, ненавистю, протиставленням та війною, яку розпалюють певні радикальні політики та упередженні засоби масової інформації, що розповсюджують брехню, сіють релігійну та національну ворожнечу.

Аналізуючи процеси маніпуляції у ЗМІ, спекуляції з приводу патріотизму, любові до рідної Батьківщини, зазначимо, що духовенство Української Православної Церкви завжди виступає за порозуміння, єдність, любов до України, поширення правдивої інформації, громадську безпеку та порозуміння усіх  громадян держави.          

 

Опубликовано: пт, 06/02/2015 - 16:55

Статистика

Всего просмотров 5

Автор(ы) материала

Реклама

Реклама:
Социальные комментарии Cackle