Відповідає прес-секретар Блаженнійшого Онуфрія архімандрит Пафнутій (Мусієнко).

Питання чаклунства, негативного впливу певної категорії людей, про який у народі кажуть «має чорне око», не нове і існує воно стільки, скільки живе людина на землі. Адже людина  завжи спокушається бісами, і в нашому суспільстві це питання виникає тому, в першу чергу, що ми ще не пережили до кінця язичництво. Через те й говоримо про такі явища, як біла чи чорна магія. Але людина, яка вірить у Христа у Його заступництво, не може вірити в те, що хтось там із «чорним оком» чи поганою аурою може нашкодити. Це відбувається від нашого маловір’я, від нашого недосконалого духовного життя. Як сказав Господь, «по вірі вашій нехай буде вам» (Мф. 9, 29).

Я б не говорив про те, як від таких людей захищатись. Головне усвідомити, що те недобре, що може людина заподіяти своєму ближньому, виконується, в першу чергу, з лукавої волі ворога нашого спасіння. Люди ж, «ворожбити» і «чорні маги», через свою зневіру, через надмірну увагу до символів потойбічного світу і темряви, стали заручниками впливу цих темних сил. Звісно, ніхто нас не змушує з ними спілкуватись близько, душа кожного з нас має своє корисне духовне коло спілкування, але ми, християни, маємо пам’ятати про молитовний захист, який береже нас і від лукавого ока, і від усілякої іншої згубної ворожої дії на нашу душу. Треба дотримуватись регулярного молитовного правила, не треба нехтувати постом і утриманням від надмірностей. Завжди, коли є якась тривога чи загроза присутності нечистої сили, ми можемо прочитати Ісусову молитву чи молитву Іоанну Предтечі, швидкого і надійного помічника в боротьбі з лукавим.

Також ми знаємо, що молитвами наших Києво-Печерських святих — преподобних Антонія і Феодосія — люди зцілювались від тяжких хвороб і звільнялися від бісів. Один із печерських подвижників,  нині шанований серед православних святий, прп. Ісаакій Печерський, у завторі був спокушений бісами.  Диявол його довго мучив, мучив, поки не спокусив. Ісаакій був залучений бісами до виснажливого довгого танцю, аж поки затворник не впав від знемоги. Врятували Ісаакія саме преподобні Антоній і Феодосій, які особисто доглядали за ним, розслабленим. Через три роки хворий нарешті піднявся з постілі і вже своїм святим життям відлякував бісів. А коли, все ж таки, зустрічав їх, то говорив, що не боїться бісовської сили, бо вірить у силу Господа та молитовну допомогу прпп. Антонія і Феодосія Печерських. Сьогодні прп. Ісаакій Печерський допомагає кожному з нас  — бути обачнішим у нашому духовному житті, не піддаватися спокусам, соціальним панікам тощо. І наша поведінка та віра у різні чародійства завжди є лише доказом того, наскільки ми довіряємо Христу, як нашому Спасителю і Богові.