Відповідає доцент Київської духовної академії Андрій Музольф. 

Саме по собі відвідування салону краси (сюди можна включити і звичні для нас перукарні) нічого поганого в собі не несе. Якщо ми живемо в суспільстві, то повинні відповідати певним нормам цього суспільства: бути чистими, охайними. Про християн не повинні говорити як про якісь маргінальні елементи. Бог не для того дав нам прекрасне тіло, щоб ми його угробили або запустили. І коли нам в приклад наводять древніх подвижників-пустельників, які нібито за собою не стежили, то варто пам'ятати також і те, що їх подвиг полягав в умертвінні плоті – тобто в боротьбі з гріхом і пристрастями людської природи. Коли ж сучасні «подвижники» запускають себе, не думаю, що тим самим вони, подібно преподобним, борються з особистими гріхами.

Тим більше що і в Новому Заповіті Сам Господь наш Ісус Христос дає нам приклад того, як ми повинні робити свій внутрішній духовний подвиг: «А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Мф. 6:16-18).

Таким чином, головне правило, яким ми повинні керуватися при здійсненні тих чи інших дій, можна висловити так: а для чого я це роблю? І якщо виявиться, що я щось роблю тільки заради того, щоб втішити своє особисте честолюбство, в такому випадку нічого хорошого – в духовному плані – з цього не вийде.