У чому ціль нашого земного життя?

Проповідь духівника Київських духовних шкіл архімандрита Маркела (Павука).

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Друга неділя Великого посту присвячена святителеві Григорію Паламі, а також нашим преподобним Києво-Печерським. Чому Церква саме у цю неділю згадує святителя Григорія? Справа у тім, що тоді, коли жив святитель, між християнами розгорілися великі суперечки про природу світла, яке бачили апостоли під час Преображення Христа на святій горі Фавор. Західні богослови на чолі з ученим монахом Варлаамом Калабрійським наполягали на тому, що це світло було звичайного, природного характеру. Святитель Григорій, спираючись на свідчення афонських монахів і власний досвід богопізнання, довів, що фаворське світло мало надприродний характер, тобто Божественне походження. І кожна людина, у міру очищення себе від пристрастей нашого світу, має можливість цим світлом просвітитися.

Дія нетварного світла особливо виявляється тоді, коли людина сердечно молиться, постує і долучається до святих Таїнств Церкви. Особистості, котра не бачить цього надприродного світла, важко знайти справжній сенс життя, самостійно побороти свої гріхи.

Саме в надбанні (стяжанні) такого світла, яке преподобний Серафим Саровський називає благодаттю Святого Духа, полягає основна ціль життя християнина. І ми, люди, неначе квіти соняшника, котрі постійно тягнуться до сонячного світла, свідомо чи несвідомо тягнемося до Божого світла, бо лише під час дотику до нього в нашій душі настають справжній мир, радість і спокій.

Так само, як за часів святителя Григорія Палами були люди, котрі ціль свого життя бачили не в небесних, а земних здобутках, і зараз усі, хто відпадає від Церкви або прокладає свій земний шлях поза її межами, залишаються непричетними до світла благодаті Божої. Вони ходять у темряві, як стверджує Сам Господь, і тому закликає всіх йти за Ним, бо той, хто піде слідом за Спасителем, не буде ходити в темряві, але матиме Світло життя (див. Івана 8:12).

Оскільки душа кожної людини за природою християнка і підсвідомо жадає звільнитися з темряви, вона тягнеться до оманливого світла цього світу. Яскраве світло науки, свободи, добробуту й новітніх релігійних рухів обіцяє швидкий життєвий успіх, але зазвичай ніщо з цього не може людину повністю задовольнити. Тому багато людей, щоб забутися й узагалі не шукати сенсу у своєму житті, поринають у пияцтво та інші пристрасті, які дочасно зводять їх у могилу.

Наука потрібна, але вона має сенс лише тоді, коли не порушує, а доповнює гармонію та красу цього світу і приводить людину до Бога. Воля по-справжньому нас збагачує, коли ми рвемо не стільки політичні кайдани, скільки звільняємося від гріхів і пристрастей. Багатство має ціну й приносить нам користь лише тоді, коли ми правильно ним розпоряджаємося, а не воно володіє нами. Релігія лише та правдива, в якій людина не стільки хвалиться чеснотами, скільки жадає звільнитися від гріхів. Ось такій людині насправді потрібен Спаситель Христос Бог.

Ми з вами, дорогі брати і сестри, маємо можливість молитися у печерних храмах, де в XI–XII столітті молилися преподобні Печерські отці. Вони, як ніхто з нас, завдяки подвигам посту, молитви, безкорисливого служіння ближнім стяжали у своєму серці сугубу благодать Божу. Вони повністю просвітилися тими Божественними нетварними енергіями, про які вчить святитель Григорій Палама. Саме тому у святих печерах ми завжди відчуваємо сугубу благодать.

Постараймося не лише самі просвітитися цією благодаттю, але й нести її тим людям, які далекі від Церкви. Іноді ми хочемо переконати інших в істинності нашої віри словесно, за допомогою якихось богословських або історичних аргументів і доказів. Але найчастіше наша проповідь буває марною. Виходить навіть, що ми ненавмисно всіх налаштовуємо проти себе. Так буде тривати, допоки наші душа і тіло не просвітяться Божественною благодаттю. Тоді без слів, одним своїм зовнішнім виглядом ми зможемо навертати людей до Бога. Амінь!

Теги

Теги: 

Социальные комментарии Cackle