1 березня, у Неділю першої седмиці Великого посту, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій за вечірнім богослужінням в Успенському соборі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври звершив чинопослідування з Акафістом Божественним Страстям Христовим. Під час богослужіння Його Блаженство звернувся до всіх присутніх зі словом проповіді.

Розмірковуючи над змістом свята Торжества Православ’я, що завжди звершується у першу неділю Великого посту, Предстоятель звернув увагу на те, чому Свята Церква вшановує цей день як спогад про перемогу істинної віри над єресями.

На своєму початку Біблія розповідає про життя першої людини на землі – Адама. Кожній людині притаманне відчуття істини. За словами Його Блаженства, знаходячись в Раю, Адам являв собою істинну людину, й якщо б він не згрішив, то залишався справжнім зразком для майбутніх поколінь. «Він би був взірцем, як треба себе вести, – відзначив Предстоятель, – якою людина має бути, щоб бути приємним Богові. Але Адам згрішив, і цей зразок був спотворений».

Після гріхопадіння, люди жили без справжньої істини багато тисячоліть. Але наступив час, коли на землю прийшов Син Божий, Якого Церква називає другим Адамом. Він став для людей новим зразком, новою істиною, що була втрачена праотцями. Тому, маючи Іісуса Христа, втіленого Бога, як взірець досконалості, людина повинна себе узгодити з Його образом. За словами святого апостола Павла, саме так повинен робити християнин – уподоблюватися, як і він, Христові. Орієнтуючись на такий приклад досконалої людини, кожен, хто не знає як йому поступити, зажди може направити свій погляд до Спасителя і побачити вірний вчинок. На це вказує Сам Христос, зауважуючи в Євангелії: «Я є шлях, і істина та життя». За словами Його Блаженства, кожен, хто воліє жити за цим правилом, буде величною, сильною та гарною людиною, і, навпаки, порушуючи його, ризикує стати жалюгідною і нещасною.

Але чи можливо знайти шлях до істинного вдосконалення та спасіння поза Христом?

Відповідь на це питання, по слову Блаженнішого владики, необхідно шукати через призму Одкровення Господнього – волі Божої про людину. «Люди які мені здаються ласкавими та гарними, разом повинні бути ласкавими та гарними перед лицем Бога, а не тільки перед лицем раба», – зазначив Його Блаженство. Бо спасіння можливе лише у Христі. Людина, яка дивиться на Христа через Святе Євангеліє, через вчення святих отців, і намагається узгодити своє життя з життям Христовим – стає достойною Царства Небесного. Проте навіть маючи досконалий зразок, християнин не застрахований від гріха. Але, в той самий час, гріх, навіть найтяжчий, не є трагедією для людини, яка завжди може покаятися. «Трагедія буде для мене тоді, – сказав Предстоятель, – коли в мене заберуть цей зразок, і я не буду бачити його перед собою; я не зможу відновити свій занепалий образ, бо не матиму зразка».

Диявол, який спокусив людину на гріх в Раю, знає про це, і всіляко сіє у істину віру свої домисли та неправдиві вчення. Через це Свята Церква закликає кожного християнина триматися тієї віри, що викладена в Одкровенні та засвідчена святими православними отцями, які серцем, умом і власним життям заглибилися у таємницю спасіння та відновлення людського роду.

Офіційний сайт УПЦ