АНАЛІТИКА: Дані соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи» щодо конфесійної приналежності українців є сумнівними

Не так давно, на Страсному тижні, організація «Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» опублікувала результати одного зі своїх досліджень, сформовані під назовю: «Більшість населення України відносить себе переважно до Православної церкви Київського патріархату».  Редакція порталу «Про Церкву» запрошує замислитися над достовірністю та ймовірністю похибок результатів зазначеного дослідження.

1412778865_elect

 

Всім чудово відомо, що таке «соціологічне опитування». Серед недоліків подібного методу отримання інформації можна виділити наступні:

-         Неточність;
-         Необ’єктивність;
-         Замовний характер;
-         Непрофесіоналізм;
-         Маніпулятивні методи;

Схоже, що опитування, проведене організацією «Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» в тій чи іншій мірі страждає вище зазначеними вадами, які проявляються ще в перших реченнях наведеної вище статті.

Отже, хотілось би наголосити на тих аспектах, які власне вказують на  упередженість та тенденційність соціологічного опитування,  яке, на думку офіційних представників УПЦ КП, претендує на об’єктивність.

1. Кількість респондентів, як доречний критерій визначення об’єктивності.

Згідно повідомлення, вказаного в статті фонду, читаємо наступне: «Всього опитано 4413 респондентів (по 400 в усіх регіонах України, на Закарпатті та Буковині – 401, в Центрі – 402, на Поліссі – 410)».

Дані опитування Центру Разумкова свідчать, що до Православ’я себе відносять 70% населення України, тобто приблизно 30 млн. громадян України з 42 млн. наявних. Кількість респондентів, яких було опитано організацією «Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» на предмет конфесійної приналежності складає 4413 осіб, тобто – приблизно 0.0014% від загальної кількості людей, які вважають себе православними (не йдеться про конфесійну приналежність).

Якщо говорити чисто об’єктивно, – хіба, посилаючись на думку 0.0014% православних українців, можна стверджувати про якісь конкретні переваги тієї чи іншої конфесії в державі?Зрозуміло, що ні. Або, чи коректно було би говорити, наприклад, про перемогу того чи іншого кандидата на виборах в президенти, як би кількість опитаних складала 5% від населення держави?

Заради того, аби дані дослідження вселяли хоч якусь довіру, кількість опитаних людей повинна бути набагато більшою. І це, не враховуючи очевидної упередженості інтерв’юера.

2. Наявність фактору упередженості та маніпуляційних елементів.

Перше, що привертає увагу в наведеному соціологічному опитуванні – упередженість та приховане лобіювання інтересів окремої релігійної конфесії. Адже як інакше пояснити, ті маніпуляції, які було використано в запитаннях до респондентів?

До прикладу, абревіатура «УПЦ(МП)». Соціологи з організації «Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», ясна річ, знали, що такої конфесії в Україні немає, однак під «УПЦ(МП)» вони розуміли Українську Православну Церкву. А виходячи з сьогоднішньої суспільно-політичної ситуації та тривалої інформаційної війни проти УПЦ, саме їхній додаток «Московський Патріархат» діяв на респондентів, як подразник. Зрозуміло, що людина, якій фактично пропонують визнати себе приналежною до Росії чи Москви (хоча цьому немає підстав), обиратиме щось інше, а саме – УПЦ КП. Стосовно останньої, між іншим, вживався термін «церква українського народу», який теж діє як каталізатор (тобто храми УПЦ відвідують не українці). Іншими словами респондентам запропонували обрати між нібито «російською церквою» і нібито «церквою українського народу», – коли питання ставиться саме таким чином, то і відповіді будуть зрозумілими.

Або, ось ще таке запитання: «Як   Ви   ставитеся   до     Української   православної   церкви   Московського   патріархату?», і одна з відповідей на нього: «Церква держави-агресора, що здійснює в Україні шкідливу діяльність». Знову таки – маніпуляція свідомістю респондента. Адже зрозуміло, що з усіх опитаних навряд чи хтось хоч приблизно зміг би сформулювати думку про те, в чому саме полягає шкідлива діяльність УПЦ в Україні.

Натомість серед відповідей на аналогічне запитання про УПЦ КП, немає таких, які могли б спровокувати в підсвідомості людини якесь негативне враження. Як би  наприклад, серед відповідей було би щось типу: «УПЦ КП – церква, яка порушує закони і займається рейдерством, починаючи з 1992-го року», – тоді респонденти напевно що могли б пригадати собі зародження УПЦ КП, її діяльність і тому подібне, хіба що, серед опитуваних були лише віряни УПЦ КП.

3. Спростування об’єктивності опитування на одному прикладі.

Як повідомили в організації «Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», розробники проекту виокремили 11 історичних регіонів для опитування:

  1.  Волинь (Волинська та Рівненська області);
  2.  Галичина (Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області);
  3.  Південний Захід (Закарпатська та Чернівецька області);
  4.  Поділля (Вінницька та Хмельницька області);
  5.  Полісся (Житомирська, Київська, Сумська та Чернігівська області);
  6.  Центр (Черкаська, Кіровоградська та Полтавська області);
  7.  Слобожанщина (Харківська область);
  8.  Нижнє Подніпров’я (Дніпропетровська та Запорізька області);
  9.  Причорномор’я (Миколаївська, Одеська та Херсонська області);
  10.  Донбас (Донецька область);
  11.  м. Київ.

Варто було би зупинити увагу на окремо взятому регіоні, аби вказати на безпідставність тих даних, які надано в опитуванні. До прикладу візьмемо Волинь (Волинська і Рівненська області).

В наданій таблиці з відсотковим співвідношенням, згідно отриманих даних, на Волині приналежними до УПЦ КП вважають себе – 45.4%, а до УПЦ – 30.8%. А тепер перейдемо до «сухої мови» чисел, і розіб’ємо все по поличках.

І в Волинській і в Рівненській областях наявні єпархії УПЦ КП і УПЦ. Згідно інформації, яку можна перевірити на офіційних інформаційних джерелах цих установ, складається наступна картина:

Єпархії УПЦ КП на Волині (Волинська і Рівненська області, загальна кількість парафій – 612):

-         Волинська (кількість парафій – 328);
-         Рівненська (кількість парафій – 284);

Єпархії УПЦ на Волині (Волинська і Рівненська області, загальна кількість парафій – 1144):

-         Волинська (кількість парафій – 370);
-         Володимир-Волинська(кількість парафій – 235);
-         Рівненська(кількість парафій – 269);
-         Сарненська (кількість парафій – 270).

Доволі красномовні дані, які навіть не потребують виведення відсоткових порівнянь. Навіть якщо приблизно закріпити за кожною з парафій по 100 парафіян, виходить, що в УПЦ КП на Волині 61200 вірян, натомість в УПЦ – 114400 вірних.

З усього вище вказаного стає зрозумілим, що ті 45.4% приналежних до УПЦ КП на Волині, які нарахували в організації «Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», є некоректними і не відповідають дійсності. Здається, що коли провести подібний підрахунок в інших регіонах, то ситуація майже скрізь буде аналогічною.

4. Обізнаність респондентів в церковних питаннях.

В соціологічних опитуваннях подібного характеру, аспект обізнаності респондентів в церковних питаннях є одним з найважливіших. Адже якщо людина живе з поняттям «Яка різниця, до якої Церквий йти, головне аби Бог в серці був…», тоді сподіватись на те, що опитування такого плану відповідатиме хоч якимось адекватним критеріям не має сенсу. Для усіх православних конфесій сьогодні актуальною є проблема «захожанства», і чимала кількість людей, які наповнюють храми на великі церковні свята, далеко не завжди знають різницю між УПЦ і УПЦ КП, а іноді навіть не розрізняють в храмі якої саме конфесії вони знаходяться.

Покладатись на думку таких людей в соціологічних опитуваннях на церковну, а тим більше міжконфесійну тематику, є проявом, щонайменше, несерйозності. Заради того, аби визначити рівень обізнаності респондента в церковній сфері, можна було би сформувати блок питань загально-церковної тематики, які б передували питанням про конфесійну самоідентичність. Без подібного підходу, адекватність даного соціологічного дослідження можна було би оцінювати приблизно на рівні опитування випускників філологічного факультету про те, яким затиском краще перекривати артеріальну кровотечу підчас хірургічного втручання.

Постфактум.

На кого був розрахований результат даного соціологічного опитування? Вочевидь на тих, в кого просто немає бажання розбиратись в достовірності і об’єктивності наведених результатів. Вкотре стає зрозуміло, що будь-яку інформацію, а тим більше такого характеру, необхідно перевіряти.

Враховуючи популярність результатів опитування організації «Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» серед представників УПЦ КП, складається враження, що воно, скоріш за все, кимось або замовлене, або ж дане дослідження проводилось людьми, які банально намагались нав’язувати власну позицію респондентам. Так чи інакше, результати цього опитування  є сумнівними.

Опубликовано: ср, 15/04/2015 - 16:33

Статистика

Всего просмотров 81

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle